Багно звичайне
Ledum palustre L.
Народні назви: багнюк, блошинник, богульник.
Родина вересові — Егісасеае.
БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Багно звичайне - прямий, дуже пахучий, вічнозелений кущ
заввишки 50—130 см. Корінь гілчастий, дерев'янистий. Гілочки
вкриті рижувато-бурим залозистим повстеподібним опушенням,
листки у верхній частині темно-зелені, розміщені по черзі,
шкірясті, на коротких черешках, лінійно-довгасті із загнутими
донизу краями, знизу — рудуваті повстеподібні, завдовжки
25—35 мм і завширшки 3—5 мм. Квітки великі, білі, розміщені
на довгих опушених квітконіжках, зібрані на верхівці стебла і
гілок у вигляді багатоквіткових щитків.
Плід — овальна п'ятигніздова ба-гатонасінна коробочка.
Цвіте у травні—серпні.
Росте багно по болотах (мохових, торфових) і в дренованих лісах у вигляді великих важко прохідних заростів.
ЗБІР СИРОВИНИ
Для виготовлення ліків використовують траву (пагони з листям). Збирають у червні – серпні під час цвітіння.
Сушать траву на вільному повітрі або в приміщенні, що добре провітрюється. Запах листя — бальзамний, сильний, запаморочливий. Смак гіркувато-пряний, нагадує камфору. Уся рослина отруйна.
ХІМІЧНИЙ СКЛАД
Містить ефірну олію (0,9—2%), глікозид еріколін (арбутин), фітонциди, флавоноїди, дубильні та інші речовини. Ефірна олія подразної дії, міститься
майже в усіх частинах багна звичайного.
ЗАСТОСУВАННЯ
Багно звичайне як лікувальний засіб відоме ще з XV ст. Його
широко використовують у народній медицині і гомеопатії.
Встановлено, що препарати багна звичайного пом'якшують
кашель, сприяють видаленню мокротиння, розслаблюють гладкі
м'язи бронхів, мають деякі протизапальні і болезаспокійливі
властивості, згубновпливають на комах і кліщів (тому їх
використовують для обкурювання кімнат, лікування домашніх
тварин і худоби — свиней і коней). Ефірна олія виявляє
бактерицидну дію на золотистий стафілокок.
