Acorus calamus L.
Народні назви: татарське зілля, лепеха, шувар.
Родина ароїдні — Агасеае.
БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА
Аїр тростинний - багаторічна трав'яна рослина. Кореневище
товсте, повзуче, гілчасте, зеленувато-жовте ззовні, біле
всередині з довгими коренями-придатками. Листки яскраво
зелені, жорсткі, мечовидні або лінійні,завширшки до
1—2 см. Квітки дрібні, зеленувато-жовті, зібрані на верхівці
стебла в циліндричну качалочку завдовжки 4—12 см, поверхня
якої ніби вкрита бородавками. Уся рослина, зокрема
кореневище, дуже запашна. Плід — суха ягода.
Цвіте аїр у другій половині травня — в червні, але стиглого
насіння не дає.
Росте на берегах річок і струмків, на заболочених місцях, в стоячих водах, утворюючи у деяких місцях — Полтавській області, гирлі Волги, в Сибіру, Казахстані (на Іртиші) — великі зарості.
Для приготування ліків використовують кореневища аїру.
Збирають кореневища аїру восени (вересень і жовтень)
коли рівень води в ставках і озерах знижується,
до заморозків.
Кореневище можна легко витягувати прямо з намулу
на берег залізними вилами, лопатами, граблями.
Зібрані кореневища аїру очищають від мулу , коренів,
промивають, розрізують на куски завдовжки 15 – 30 см,
а товсті куски ділять на двоє.
Кореневище аїру, очищеного і неочищеного, спочатку в'ялять на вільному повітрі, а потім сушать, розкладаючи тонким шаром у приміщенні, що добре провітрюється: на горищах, у печах або сушарках (при температурі 30 – 35°С ). При вищій температурі ефірні олії вивітрюються і цінність сировини знижується.
Кореневище багате на ефірні олії (3 – 5 % у сухій сировині), дубильні речовини, гіркоти, смоли, алкалоїди, крохмаль.
ЗАСТОСУВАННЯ
Кореневища застосовують для поліпшення травних функцій, підвищення апетиту, а також як жовчогінний та сечогінний засіб, для зміцнення волосся.
