Слизи - Це полісахариди, що здатні утворювати густі слизові розчини. До складу слизів входять пентозани і гектозани. Встановлено, що слизові речовини для рослин мають важливе значення. Вони відіграють роль депо вуглеводів та води і виступають захисними біоколоїдами. Фізичною особливістю слизових речовин є те, що вони оптимально розчиняються у воді.
За характером утворення слизів розрізняють такі групи рослинної сировини:
• з інтерцелюлярним слизом (насіння айви, насіння льону посівного);
• з внутрішньоклітинним слизом (корінь і листки алтеї лікарської, листки підбілу звичайного, бульби зозулинців);
• з мембранним слизом (ламінарія тощо). Водні витяжки з рослин, які містять слизові
речовини, використовують у лікуванні запальних захворювань верхніх дихальних шляхів, травного каналу, зокрема при проносах і кровотечах різної природи, разом із родовиком лікарським, перстачем прямостоячим, різними видами герані.
Добрі наслідки дають препарати слизових рослин при лікуванні гастритів з підвищеною кислотністю шлункового соку, а також виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки. Вони також знайшли значне застосування для лікування екзем, захворювань органів сечостатевої системи, задавнених ран, опіків. Слизові речовини виявляють протизапальну й анестезуючу дію, сприяють епітелізації слизових оболонок та ушкодженого епідермісу.