Барбарис звичайний

Berberis vulgaris L

Народні назви: кислянка, барбарис сибірський, кислий терен.​

Родина барбарисові — Berberidaceae​

        БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА​

  Барбарис звичайний - гілчастий кущ заввишки 2,5 м

з трироздільними ​колючками. Листки розташовані по черзі,

довгасті ​обернено-яйцевидні, тупі з гостропилчастими краями, ​

зверху темно-зелені, знизу світліші з короткими ​черешками. 

Квітки світло-жовті, дрібні, запашні,​ зібрані у пониклі китиці. 

​Ягоди довгасті, червоні, ​їстівні, соковиті, кислі з 2-3

видовженими насінинами.       ​

   Цвіте у травні-червні. Ягоди достигають у ​ вересні- жовтні.   

​Росте на піщаних пагорбах, ​у лісі; широко розводять його у

садах.​ З лікувальною метою використовують листя ​барбарису,

а також ягоди, кору і корінь.​

         ЗБІР СИРОВИНИ​

  Збирають листя барбарису звичайного після цвітіння (з середини травня до середини червня), а ягоди — у вересні—жовтні. Збирають у рукавицях, частково зрізуючи гілки (садовими ножицями) з достиглим, цілком розвиненим листям, а потім обривають з гілок листя.​

  Сушать листя на вільному повітрі або у приміщенні, що добре провітрюється, розстилаючи тонким шаром та періодично перевертаючи його. На смак листя барбарису слабко кислувате, запах слабкий, своєрідний. Зберігають у сухому приміщенні в коробках.​

         ХІМІЧНИЙ СКЛАД​

  У листках, корі, гілках і корінні різних видів барбарису є алкалоїд берберин, дубильні речовини, флавоноїди, вітаміни С і К. У квітках є та ефірна олія, а в плодах — цукор, яблучна і лимонну кислоти, вітаміни С і К.​

        ЗАСТОСУВАННЯ​

  Барбарис як лікувальний засіб використовували ще ​

в старовину в Індії та Єгипті.  Пізніше, в період ​

середньовіччя, настій барбарису застосовували для ​

лікування різних захворювань і особливо ​

шлунково-кишкових. У XVIII ст. барбарисом лікували​

цингу і жовтяницю. Настій з коренів барбарису ​

виявляє кровоспинну і судинозвужувальну дію.​

  У медичній практиці барбарис використовують ​

як матковий кровоспинний засіб. Крім того, ​

препарати барбарису призначають при захворюваннях​

жовчних шляхів і печінки як жовчогінний засіб ​

(експериментально підтверджено жовчогінну дію), сечостатевих шляхів.​