Арніка гірська

Arnica montana L.

Народні назви: скусівник гірський, нечуй-вітер.​

Родина  айстрові (складноцвіті) — Asteraceae (Compositae).​

      

   БІОЛОГІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА​

 Арніка гірська - багаторічна трав'яниста рослина заввишки до 60 см з коротким циліндричним кореневищем, від якого відходять численні тонкі придаткові корені. Стебло пряме або малогілчасте у верхній частині, опушене короткими волосками. При корені стебла з 4—6 супротивних, короткочерешкових, яйцевидних, цілокраїх листків, зібраних у розетку.​

  Листки на стеблі супротивні, сидячі, напівстеблообгортні, обернено-яйцевидні, цілокраї. Суцвіття — пряме або похилий квітковий кошик, який охоплює яєчножовті крайові язичкові і оранжево-жовті трубчасті квітки. Крайові квітки з тризубчастим, а трубчасті — з п'ятизубчастим відгином. Плід — сім'янка з чубком.​​

  Цвіте у червні—липні.​

  Росте на схилах гір, у чагарниках, на лісистих луках.​

  Для виготовлення ліків використовують кошики цілком, квітки з квітколожем і обгорткою.​

       ЗБІР СИРОВИНИ​

  Збирають кошики під час цвітіння (зрізуючи їх біля самої основи) погожими, ясними днями, після того, як спаде роса, і негайно сушать.​

  Сушать кошики швидко, уникаючи сонячних променів. Найкраще сушити у печі або в сушарках при температурі 55—60° С (при цьому гинуть усі комахи і личинки). Запах арніки гірської слабкоароматний, на смак вона гостро-гіркувата.​

       ХІМІЧНИЙ СКЛАД​

  Квітки арніки гірської містять барвник арцинін, жир (до 40%), віск, смолу, жовтий пігмент, фумарову, яблучну і молочну кислоти, білок камедь, дубильні речовини, мінеральні солі, невелику кількість ефірної олії (0,04— 0,4%) та інші речовини.​

      ЗАСТОСУВАННЯ​

Застосовують при забитих місцях, порізах, саднах, дрібних пораненнях і кровотечах, як засіб, що заспокоює нервову систему і серце, при запаленні верхніх дихальних шляхів.​